Автомобільний гігант Ford ухвалив стратегічне рішення про припинення виробництва свого 2.0-літрового дизельного двигуна EcoBlue з подвійним турбонаддувом. Цей крок торкнеться ринків по всьому світу, слідуючи за аналогічним рішенням, прийнятим для європейського ринку на початку цього року, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
Офіційною причиною такого кроку компанія називає прагнення запропонувати клієнтам вищу довговічність та кращу продуктивність. Проте, ключовим фактором, особливо в Європі, стала необхідність відповідати дедалі суворішим екологічним нормам. Наприклад, Австралія, де двигун буде знято з виробництва у 2026 році, планує впровадити жорсткий стандарт Євро 6 вже з 2028 року, що робить використання старого агрегату недоцільним.
Крім того, не можна ігнорувати технічні аспекти. Двигун 2.0-літровий EcoBlue Twin-Turbo мав у своїй конструкції так званий «мокрий» ремінь ГРМ, який працював у масляній ванні. Це інженерне рішення неодноразово ставало причиною нарікань на надійність, що, ймовірно, також вплинуло на остаточне рішення керівництва Ford.
На зміну версії з двома турбінами прийде оновлений варіант цього ж двигуна, але вже з одним турбокомпресором. Його дебют запланований на 2026 рік у лінійках популярних моделей, таких як Ford Ranger та Everest. Модернізований однотурбінний агрегат отримає низку важливих удосконалень, серед яких покращений ланцюг ГРМ та нова система впорскування палива.
Хоча потужність дещо знизиться — зі 207 к.с. та 500 Нм крутного моменту у версії twin-turbo до 168 к.с. та 405 Нм у single-turbo, — Ford компенсує це іншими перевагами. Зокрема, новий двигун працюватиме в парі з сучасною 10-ступінчастою автоматичною коробкою передач, яка раніше встановлювалася лише на потужнішу версію, замінивши старий 6-ступінчатий автомат.
Водночас моторна гама для позашляховиків та пікапів не обмежуватиметься лише цим двигуном. Покупцям, як і раніше, буде доступний потужніший 3.0-літровий дизельний V6. Для спортивної версії Ranger Raptor запропонують 3.0-літровий бензиновий V6 з подвійним турбонаддувом, а для європейського ринку також доступна плагін-гібридна версія (PHEV) на базі 2.3-літрового бензинового мотора.
Сімейство двигунів EcoBlue було представлено у варіантах об’ємом 1.5 та 2.0 літра і встановлювалося як на комерційні, так і на пасажирські автомобілі. Коли у 2016 році американський виробник представив його, агрегат позиціонувався як проривна технологія — потужніший, економічніший та екологічніший за попереднє покоління двигунів TDCi.
Ці двигуни знайшли застосування у безлічі моделей. Хоча в США вони так і не з’явилися, попри початкові плани встановити їх на фургон Transit, у решті світу вони були дуже поширені. Наприклад, у Ford Focus та Mondeo встановлювали 1.5-літрові та 2.0-літрові версії різної потужності. Також цей двигун можна було зустріти під капотом кросоверів Kuga та Puma, мінівенів S-Max, а також комерційних фургонів Transit.
Підписуйся на наш Telegram-канал