Автомобільні шини не вічні, і рано чи пізно кожен водій стикається з необхідністю їх заміни. Зношений протектор становить пряму загрозу безпеці, адже зчеплення з дорогою суттєво погіршується. Але що відбувається з мільйонами покришок, які щорічно відправляються на спочинок? Питання не таке просте, як здається, адже гума та металевий корд у її складі практично не розкладаються в природних умовах, перетворюючи звалища на екологічні бомби уповільненої дії, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
Проблема накопичення відпрацьованих шин настільки серйозна, що, згідно з даними профільних екологічних відомств, ще два десятиліття тому лише в одній країні на звалищах перебувало близько 290 мільйонів старих покришок. На щастя, більшість розвинених країн запровадили законодавчі обмеження щодо утилізації. У багатьох державах просто викидати шини на смітник заборонено. Тому шиномонтажні сервіси зазвичай відправляють старі колеса на спеціалізовані переробні підприємства. Цей процес не безкоштовний, тому часто вартість утилізації закладається у вартість послуг для клієнта.
Іноді, якщо шина має незначний знос, їй можуть дати друге життя шляхом відновлення протектора. Однак це стосується далеко не всіх покришок. Для фінансування програм з очищення територій від нелегальних звалищ у багатьох країнах діє система невеликих зборів, які сплачуються при реєстрації автомобіля або купівлі нових шин. На жаль, не всі підприємці діють сумлінно. Відомі випадки, коли недобросовісні сервіси, замість відправки на переробку, просто створювали величезні нелегальні звалища, завдаючи колосальної шкоди довкіллю.
Процес переробки старих шин є досить технологічним. На першому етапі за допомогою потужних магнітів з гуми витягують металевий корд. Далі залишається чиста гумова маса, яку необхідно подрібнити. Для цього використовують кілька методів. Перший — механічне подрібнення на шредерах, які перетворюють цілі покришки на дрібні гранули різного розміру. Другий, більш технологічний підхід, передбачає обробку гуми рідким азотом. При екстремально низьких температурах матеріал стає крихким і легко розбивається на крихту.
Отримана гумова крихта є цінною сировиною. Її використовують у найрізноманітніших сферах, що дозволяє значно скоротити кількість відходів. Наприклад, м’яке та безпечне покриття на дитячих та спортивних майданчиках, зокрема на бігових доріжках стадіонів, часто виготовляють саме з перероблених шин. Також цей матеріал застосовують для виробництва гумової мульчі для садівництва, яка чудово зберігає вологу в ґрунті, та навіть для створення інноваційних покрівельних матеріалів з високими теплоізоляційними властивостями.
Залишені без нагляду купи старих шин становлять серйозну небезпеку. При горінні вони виділяють в атмосферу цілий букет токсичних речовин, включаючи леткі органічні сполуки, діоксид сірки та важкі метали, які отруюють повітря та воду. Небезпека полягає в тому, що пожежа може початися не лише через підпал. У спекотну погоду чорна гума акумулює сонячне тепло і може спалахнути самостійно. Загасити таке полум’я надзвичайно складно, воно може вирувати місяцями, вимагаючи величезних ресурсів. Історія знає випадки, коли пожежі на звалищах шин тривали майже рік.
Навіть якщо шини не горять, вони створюють інші проблеми. Через свою форму вони утворюють безліч порожнин, які заповнюються дощовою водою. Це створює ідеальні умови для розмноження комарів, гризунів та інших шкідників, які є переносниками небезпечних інфекційних захворювань. Величезні неконтрольовані популяції щурів можуть поширювати серед людей лептоспіроз, чуму та інші хвороби. Таким чином, відповідальна утилізація шин — це не лише питання екології, а й громадського здоров’я.
Підписуйся на наш Telegram-канал