Автомобільна шина може втрачати тиск, навіть якщо не має жодного видимого проколу чи порізу. Причина криється у самій природі гуми, яка не є абсолютно герметичною і з часом повільно пропускає повітря крізь свою внутрішню структуру. Цей процес, відомий як природна дифузія, стосується абсолютно всіх шин, незалежно від бренду чи стану, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
Саме тому експерти наполегливо радять регулярно перевіряти тиск у колесах, адже ігнорування цієї процедури може призвести до їзди на недостатньо накачаних шинах, навіть за відсутності пошкоджень. Цей природний процес втрати повітря значно прискорюється через коливання температури. Ще зі шкільного курсу фізики відомо, що зі зниженням температури тиск повітря також падає. Різке похолодання може знизити тиск настільки, що спрацює система моніторингу (TPMS), змушуючи вас підозрювати наявність проколу.
Одними з найпоширеніших винуватців повільного витоку повітря є клапани, або ж ніпелі. Їхні компоненти, включно з серцевиною та штоком, з часом зношуються. Мікротріщини, корозія або накопичення бруду всередині механізму можуть порушити герметичність, що призведе до поступової втрати тиску. Навіть відсутність захисного ковпачка сприяє цій проблемі, дозволяючи бруду та волозі потрапляти всередину та заважати роботі клапана.
Іноді проблема полягає не в шині, а в самому колісному диску. Коли з часом на ободі з’являється корозія чи іржа, або навіть незначні подряпини, це порушує щільне прилягання борту шини до диска. В результаті повітря починає просочуватися не через протектор, а саме через місце посадки шини на обід, що призводить до постійного, хоч і повільного, зниження тиску.
Втрата повітря без проколу рідко проявляється миттєво. Вона розвивається поступово, і часто єдиним симптомом є те, що одна шина вимагає підкачування частіше за інші. При поверхневому огляді колесо виглядає абсолютно нормальним, і автомобіль їде як зазвичай, тому таку проблему легко пропустити або проігнорувати. Однак з часом, якщо не усунути причину, закономірності стають більш очевидними: те саме колесо постійно показує нижчий тиск під час перевірок або частіше за інших активує датчик TPMS.
Вік шини є ще одним важливим фактором. Гума з часом твердне та руйнується в процесі, відомому як «суха гниль», що характеризується появою дрібних тріщин на поверхні. Ці мікропошкодження роблять шину нездатною ефективно утримувати повітря, навіть якщо глибина протектора ще цілком задовільна. Зношений протектор також знижує здатність шини зберігати тиск і погіршує зчеплення з дорогою.
Їзда на недостатньо накачаних шинах створює високий ризик пошкодження їхньої внутрішньої структури. При низькому тиску боковини шини надмірно прогинаються, що генерує надлишкове тепло та ослаблює каркас зсередини. Це пошкодження не завжди видно зовні, але воно значно збільшує ймовірність подальшої втрати повітря і, врешті-решт, раптового руйнування колеса на ходу.
Якщо одна з шин постійно потребує підкачування, це чіткий тривожний сигнал. Простого візуального огляду буде недостатньо, а системи TPMS спрацьовують лише тоді, коли тиск впаде нижче критичного рівня. Єдиний надійний спосіб контролю — це регулярні перевірки манометром. Щоб знайти місце витоку, накачайте шину до рекомендованого тиску, а потім нанесіть мильний розчин на всі її частини: клапан, місце прилягання до диска, боковини та протектор. Поява бульбашок точно вкаже на місце, де виходить повітря.
Експлуатація автомобіля з шиною, що повільно спускає, є небезпечною. Таке колесо зношується нерівномірно, погіршує керованість та ефективність гальмування, а також збільшує витрату пального. Якщо дрібні проколи протектора легко ремонтуються, то проблеми з клапаном, герметичністю борту чи корозією диска вимагають заміни деталей або більш серйозного ремонту. Своєчасне звернення до фахівців допоможе запобігти подальшим пошкодженням та уникнути серйозних проблем у майбутньому.
Підписуйся на наш Telegram-канал