Автомобільні антени пройшли довгий шлях з моменту своєї появи на початку 20-го століття. Спочатку вони були простими висувними штирями, що виконували єдину функцію — прийом радіосигналів. Сьогодні ж це складні інтегровані системи, що забезпечують роботу радіо, стільникового зв’язку, Wi-Fi та Bluetooth, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
Зміна форми — це не лише питання естетики, довговічності чи захисту від вандалів. Насамперед це функціональна необхідність. Епоха простих AM/FM-радіоприймачів минула, і сучасним антенам доводиться виконувати набагато більше завдань. Нові автомобілі часто оснащені вбудованим зв’язком 4G та 5G, не кажучи вже про безліч передових систем допомоги водієві (ADAS) та функцію оновлень програмного забезпечення «по повітрю» (OTA). Простими словами, антена для GPS — це не те саме, що антена для телематики, а радіоантена кардинально відрізняється від тієї, що призначена для стільникового зв’язку.
Конструкція у формі «акулячого плавника», яку можна побачити на дахах багатьох сучасних авто, містить у своєму корпусі декілька окремих антен, кожна з яких підключена окремо. Системи ADAS часто вимагають зв’язку між автомобілями (V2V/C2C) та з інфраструктурою (V2X/C2X), і більшість цих систем працює у спектрі 5G. Навіть у сфері радіомовлення цифрове аудіо (DAB) кидає виклик традиційним AM/FM-діапазонам. Важливо розуміти, що більшість сучасних автомобілів, хоч і мають радіо, ледве можуть налаштуватися на середні або довгі хвилі, що є наслідком поступової відмови виробників від AM-радіо.

Стандартна радіоантена не здатна приймати сигнали супутникового радіо. Для цього існує інший спеціалізований приймач, хоча він і не такий довгий, як антени на автомобілях минулого. Більшість антен для стільникового зв’язку, GPS та радіо часто встановлюються на даху, але для монтажу GPS-антен іноді розглядають і лобове скло. Антени V2X та телематичні системи зазвичай знаходяться ближче до даху або іноді вбудовуються безпосередньо в панелі кузова.
Цікаво, що антени, вбудовані у скло, які сьогодні є досить поширеним явищем, почали з’являтися ще в 1970-х роках. Зазвичай їх розміщують на задньому склі, але нерідко можна побачити й на бічних вікнах. Дизайн настільки непомітний, особливо ззаду, що їх легко сплутати з нитками обігрівача. Однак, якщо придивитися уважніше, можна помітити, що ліній більше, ніж у типовому обігрівачі, і деякі з них згинаються під прямим кутом по краях вікна. Функціональність таких антен зазвичай обмежується прийомом AM та FM сигналів.
При такій кількості частот, що використовуються одночасно, останнє, чого б хотілося — це перешкод. Іноді тонування скла може спричиняти проблеми з сигналом, особливо якщо у вашому автомобілі антени вбудовані у вікна. Неякісні або сильно металізовані плівки можуть потенційно створювати перешкоди для радіосигналів і навіть призводити до поганого стільникового зв’язку. Антени у вигляді «акулячого плавника» також не повністю застраховані від проблем, особливо у віддалених районах. Звісно, можна спробувати модернізувати систему, але це вимагає значних досліджень та зусиль.
