Були часи, коли автомобілі Cadillac були уособленням не просто розкоші, а справжньої надмірності. Хоча бренд і сьогодні асоціюється з преміальністю, випускаючи потужні позашляховики та ексклюзивні седани, він значно відійшов від своєї золотої ери, коли створював одні з найбажаніших «сухопутних яхт», що пожирали бензин, які тільки можна було купити за гроші, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
Наприкінці 1960-х та на початку 1970-х інженерна екстравагантність Cadillac досягла свого апогею з появою двигуна 500 V8. Цей агрегат вселяв страх у багато м’язистих автомобілів тієї епохи. Великоблоковий V8 об’ємом 500 кубічних дюймів, що в метричній системі дорівнює вражаючим 8.2 літрам, досі утримує титул найбільшого серійного двигуна в історії Cadillac. На певний час він навіть був найбільшим у світі, поки Dodge не представив свій 8.3-літровий Viper V10.
Однак найцікавіше в історії Cadillac 500 V8 — це історія його стрімкого падіння. Двигун, який колись вражав потужністю у 400 кінських сил (за стандартом gross) та крутним моментом у 746 Нм, перетворився на тінь самого себе, скотившись до мізерних 190 кінських сил та 488 Нм. І все це відбулося всього за шість років, демонструючи, як швидко можуть змінюватися пріоритети в автомобільній індустрії.
Двигун 500 V8 народився на базі свого попередника, моделі 472. Інженери збільшили хід поршня з 4.06 дюйма до 4.304 дюйма, офіційно перетнувши позначку в 500 кубічних дюймів. Хоча 472-й вже розвивав солідні 375 к.с. та 712 Нм, додатковий хід колінчастого вала дозволив 500 V8 досягти пікових 400 к.с. та неймовірних 746 Нм крутного моменту, доступних вже з 3000 обертів на хвилину.
Очевидно, що цей двигун створювався не для шаленої швидкості, а для забезпечення плавного та невимушеного руху. Його дебют відбувся у 1970 році на розкішному купе Eldorado. До 1975 року він залишався ексклюзивом для цієї майже 5.5-метрової передньопривідної моделі, після чого компанія вирішила встановлювати могутній 500 V8 на всі свої автомобілі, окрім Seville. Проте занепад розпочався майже одразу після його тріумфальної появи.
Вже у 1971 році, лише через рік після дебюту, потужність двигуна знизилася до 365 к.с. та 725 Нм, оскільки General Motors готувала свої мотори до роботи на неетилованому бензині. Рік потому, у 1972-му, автомобільна індустрія США перейшла від вимірювання потужності за стандартом «gross» (без навісного обладнання) до «net» (з усім обладнанням, як у реальному авто). Це миттєво «врізало» показники 500 V8 на папері до 235 к.с. та 522 Нм.
Але справжні проблеми почалися з посиленням екологічних норм. Нові вимоги до викидів поступово «душили» двигун, знизивши його потужність до 210 к.с. у 1975 році та до остаточних 190 к.с. у 1976-му. Нарешті, у 1977 році Cadillac відмовився від цього гіганта, перейшовши на V8 меншого об’єму. Так, від флагмана американського моторобудування до повного зникнення, Cadillac 500 V8 прожив коротке, але яскраве життя. Хоча він і не є улюбленцем колекціонерів, ентузіасти й досі цінують його за колосальний крутний момент, доступний за відносно невеликі гроші.
