У світі сучасних спортивних автомобілів механічна коробка передач поступово стає реліквією. Причина проста: більшість сучасних авто з автоматичною трансмісією значно швидші за свої аналоги з трьома педалями, адже роботизовані коробки з подвійним зчепленням здатні змінювати передачі за лічені мілісекунди. Проте так було не завжди, і в певних нішах автомобільного світу ця тенденція досі не є абсолютним правилом, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
Раніше автоматичні трансмісії, особливо з гідротрансформатором, були орієнтовані на комфорт, а не на динаміку. Вони «з’їдали» частину потужності через гідравлічні втрати та мали довгі передавальні числа для економії пального. Водночас досвідчений водій на «механіці» міг ефективніше стартувати та утримувати двигун у зоні максимальної віддачі. Хоча сьогодні МКПП пропонують радше заради емоцій, існують автомобілі, де вона забезпечує і кращу продуктивність.
Яскравим прикладом руху «Save the manuals» є сучасна Mazda Miata. У своєму четвертому поколінні (ND) інженери Mazda настільки вдосконалили механічну коробку, що версія з автоматом здається відвертим розчаруванням. МКПП має коротші передавальні числа, що дозволяє 2,0-літровому двигуну SkyActiv постійно перебувати в оптимальному діапазоні обертів. У результаті Miata RF з механікою розганяється до 100 км/год за 6,4 секунди, тоді як автоматична версія потребує на 0,7 секунди більше.
Дует Toyota GR86 та Subaru BRZ з самого початку проєктувався як автомобілі для водія. У 2022 році вони отримали потужніший 2,4-літровий двигун, зберігши шестиступеневі коробки передач. Тести показали, що GR86 на «механіці» досягає 100 км/год за 5,4 секунди, а версія з автоматом — за 6,1 секунди. Ця різниця пояснюється паразитними втратами в гідротрансформаторі та вагою. Автоматична коробка важча приблизно на 11 кг, що в легкому спорткарі з помірною потужністю має суттєве значення.
Якщо в 90-х вам пощастило придбати оригінальну Honda/Acura NSX і ви обрали механічну коробку, ви зробили винятково правильний вибір. Цей автомобіль, у розробці якого брав участь легендарний Айртон Сенна, був квінтесенцією чистого водійського досвіду. Відмовитися від його точної п’ятиступеневої МКПП на користь чотириступеневого автомата було майже злочином. Різниця в динаміці була колосальною: версія з МКПП розганялася до сотні за 5,6 секунди, тоді як автомат робив це майже за 6,5 секунди, до того ж його двигун був дефорсований з 276 до 252 к.с.
BMW M3 у кузові E46 (2000-2006) вважається одним з найкращих автомобілів M-серії. Він також став випробувальним полігоном для роботизованої коробки другого покоління — SMG (Sequential Manual Gearbox). На папері вона була революційною, перемикаючи передачі за 80 мілісекунд. На практиці ж поїздки в міському трафіку були смиканими. По суті, це була МКПП з роботизованим приводом, що робило авто важчим. Програма старту не дозволяла агресивного рушання, а випробування того часу показали, що SMG-версія досягала 100 км/год за 4,8 секунди. Досвідчений водій на шестиступеневій механіці міг показати результат у 4,5 секунди, оскільки мав повний контроль над зчепленням на старті.
До появи легендарної коробки PDK інженери Porsche пропонували автоматичну трансмісію Tiptronic. У 1999 році, замовляючи Porsche 911 з автоматом, ви отримували п’ятиступеневу коробку з кнопками перемикання на кермі. Однак вона жодним чином не могла зрівнятися з шестиступеневою механікою. Porsche 911 з МКПП розганявся до сотні за 4,9 секунди, а версія з Tiptronic — за 5,6 секунди. Ця трансмісія з гідротрансформатором була настільки неефективною, що просто не встигала за 3,4-літровим опозитним двигуном і навіть у ручному режимі могла самостійно перемкнути передачу. Лише з приходом PDK автоматичні коробки Porsche змогли перевершити механічні аналоги.
Підписуйся на наш Telegram-канал