Перехід на електромобілі для багатьох є кроком у майбутнє, однак для деяких водіїв він перетворюється на справжнє випробування. Одна з власниць електрокара назвала свій новий автомобіль «найбільшою незручністю» у житті та зізналася, що мріє повернутися до традиційної бензинової моделі, інформує Автопілот з посиланням на Express.co.uk.
Своїм емоційним розчаруванням жінка поділилася у соціальних мережах, де її розповідь викликала жваве обговорення. Вона стверджує, що її «дурний електромобіль» виявився абсолютно непрактичним для її родини. Основною проблемою стали поїздки на відстань понад 150 кілометрів, які тепер перетворюються на багатогодинні марафони. За словами власниці, будь-яка подорож вимагає ретельного планування маршруту з урахуванням розташування зарядних станцій, а також змушує виїжджати значно раніше та раніше покидати місце призначення, щоб встигнути зарядитися.
У своєму дописі, яким вона поділилася в мережі, водійка детально описала всі фактори, що зводять нанівець переваги електрокара. «Щоб зарядити батарею хоча б на 150 миль (близько 240 км), потрібно чекати щонайменше 30 хвилин. Але й цей запас ходу швидко тане», — скаржиться вона. Використання обігріву взимку, кондиціонера влітку, рух на швидкості понад 110 км/год або поїздки гірською місцевістю — усе це нещадно «з’їдає» заряд, роблячи прогнозування реального запасу ходу майже неможливим.
Жінка з роздратуванням зазначає, що необхідність постійно планувати життя навколо зарядки автомобіля неймовірно втомлює. Якщо батарея розряджена, доводиться заздалегідь виділяти час на її поповнення, що неодноразово призводило до запізнень на важливі зустрічі та події. Ця ситуація створює напругу і в родині, адже її чоловік, навпаки, задоволений автомобілем, наголошуючи на економії коштів на пальному. Проте будь-яка спроба обговорити проблему викликає у нього захисну реакцію.
Авторка допису наводить яскравий приклад, який демонструє масштаб проблеми. Поїздка до родичів, яка зазвичай займала дві години на бензиновому авто, перетворилася на шестигодинну епопею. Причиною стала не лише необхідність зупинятися для зарядки, а й очікування у черзі, поки звільниться зарядний пристрій. Вона підкреслює, що воліла б витратити гроші на традиційне пальне, аніж марнувати по пів години або годину на очікування.
Цей досвід змусив її кардинально переглянути своє ставлення до екологічного транспорту. Вона відверто заявляє, що з радістю повернулася б до автомобіля з двигуном внутрішнього згоряння. «Я б хотіла, щоб ми просто купили бензинову машину. Цей дурний електромобіль — найбільша незручність, з якою мені доводилося стикатися», — підсумовує вона. Її історія слугує нагадуванням, що попри технологічний прогрес, інфраструктура та практичні аспекти володіння електрокаром все ще залишаються серйозним викликом для багатьох водіїв.