Більшість водіїв переконані, що кращу, менш зношену пару шин потрібно ставити на передню вісь. І на перший погляд це здається логічним. Адже передні колеса — кермові, тож для стабільного входження в повороти вони мають краще зчеплення з дорогою. До того ж у більшості авто саме передній привід, тому, здається, що кращі шини мають стояти саме попереду, щоб уникнути пробуксовки, пише Автопілот.
Але вся ця логіка — оманлива.
Є третій, менш очевидний, але дуже важливий фактор: стабільність задньої осі. Під час гальмування або маневрів вага автомобіля зміщується вперед. У результаті передні колеса «притискаються» до дороги, а задні — навпаки, втрачають контакт із покриттям. І якщо задні шини ще й зношені, ситуація стає критичною. Задні колеса можуть почати ковзати — і автомобіль піде в занос. А занос — це те, з чим у більшості водіїв просто немає навичок боротися.
Хтось може заперечити: а як же ABS і система стабілізації (ESP)? Так, вони дійсно допомагають. Але коли задні шини зношені, ці системи змушені спрацьовувати раніше і частіше. Це не лише збільшує гальмівний шлях, але й змушує ESP обмежувати потужність двигуна у поворотах, що погіршує керованість. Тому навіть за наявності сучасної електроніки — більш зношені шини краще ставити… на передню вісь, а кращі залишати ззаду.
Цей момент чітко пояснюють у шведських автошколах — одних із найкращих у світі. Там водіїв не навчають «ловити» занос, їх навчають не доводити до нього. У навчальних центрах показують аварійні авто, звертаючи увагу на зношення шин, та демонструють навчальні фільми. Не дивно, що дороги Скандинавії — одні з найбезпечніших.
Звісно, ідеальний варіант — це коли всі чотири шини зношуються рівномірно. Для цього потрібно регулярно проводити ротацію коліс — змінювати їхнє положення за певним графіком. Але якщо різниця вже є — пам’ятайте головне: кращі шини — назад, без варіантів. Це може врятувати не лише ваш автомобіль, а й життя.