Цікаво, але шини не завжди були чорними. Спочатку вони дійсно були білими — каучук у своєму природному вигляді має молочно-білий колір. Тож чому зараз ми бачимо чорний колір на кожному колесі?
Все змінилося з появою вуглецю чорного (carbon black) — майже чистої (на 97%) форми вуглецю, яку отримують шляхом неповного згоряння нафтопродуктів. Цей чорний порошок або гранули додають у гуму для шин, щоб значно покращити її властивості, розповідає Автопілот.
Навіщо це потрібно?
1. Зносостійкість і довговічність. Без вуглецю чорного шина могла б зношуватися за 5 000 км. Завдяки цьому компоненту гума стає більш стійкою до стирання, тепла, ультрафіолету та озону. Тобто шини служать довше й не розтріскуються від сонця.
2. Безпека. Вуглець чорний робить гуму електропровідною. Це важливо для відведення статичної електрики, яка може накопичуватись на автомобілі та викликати іскру або удар струмом.
3. Практичність. Чорний колір краще маскує пил, бруд та сліди зносу. Такі шини виглядають охайно довше без потреби в частому митті.
А якими були шини раніше?
Ще до гумових шин використовували дерев’яні колеса з металевими ободами — саме такі стояли на возах. Пізніше з’явилися перші гумові шини: наприклад, шина Роберта Томсона — каучукова трубка, обгорнута шкірою. Проте справжнім проривом став винахід пневматичної шини Джона Бойда Данлопа в 1888 році — на її основі створені всі сучасні шини.
Шини стали чорними не заради краси — це результат наукового удосконалення. Додавання вуглецю чорного не лише змінило їхній колір, але й перетворило шини на надійні, довговічні й безпечні деталі автомобіля.
