Сучасні автомобілі стали втіленням інженерної думки, пропонуючи вражаючу потужність та економічність при скромних об’ємах двигунів. Однак ця складність і технологічність роблять їх значно чутливішими до помилок в експлуатації, які водії часто роблять несвідомо, керуючись застарілими звичками або хибними уявленнями про економію, інформує Автопілот з посиланням на Auto Świat.

Однією з найпоширеніших і найдорожчих помилок є агресивне водіння на непрогрітому двигуні. Відразу після запуску, особливо в холодну пору року, мастило є густим і не може миттєво дістатися до всіх вузлів, що потребують змащення. Високі оберти та різкі прискорення в перші хвилини поїздки призводять до інтенсивного зносу деталей циліндро-поршневої групи та турбокомпресора. Двигун працює практично «на суху», що багаторазово скорочує його ресурс. Дайте автомобілю попрацювати на холостих обертах хоча б хвилину, а потім перші кілька кілометрів рухайтеся плавно, не перевищуючи середніх обертів.

Інша крайність, що шкодить не менше — це так зване «еко-водіння» на надто низьких обертах. Бажання заощадити пальне, рухаючись на високій передачі з мінімальною швидкістю, створює надмірні навантаження на колінчастий вал, шатунні вкладиші та двомасовий маховик. Двигун працює в режимі детонації, з’являються сильні вібрації, які руйнують його зсередини. Сучасні мотори розраховані на роботу в певному діапазоні обертів, і постійна їзда «в натяг» призводить до значно дорожчих ремонтів, ніж уявна економія на пальному.

Власники автомобілів з турбонаддувом часто забувають про важливе правило «охолодження турбіни». Після інтенсивної їзди, наприклад, по автомагістралі, турбокомпресор розжарюється до екстремальних температур. Якщо відразу заглушити двигун, припиняється циркуляція мастила, яке охолоджує і змащує вал турбіни. Залишки мастила буквально запікаються на гарячих деталях, утворюючи нагар, який блокує масляні канали та призводить до швидкого виходу турбіни з ладу. Достатньо дати двигуну попрацювати на холостих обертах одну-дві хвилини перед вимкненням, щоб уникнути дорогого ремонту.

Системи «старт-стоп», покликані зменшувати викиди та витрату пального в міських заторах, також мають свій недолік. Кожен запуск двигуна створює підвищене навантаження на акумулятор, стартер та вкладиші колінчастого вала. Хоча виробники використовують посилені компоненти, часті перезапуски неминуче прискорюють їх знос. У щільному трафіку, де зупинки тривають лише кілька секунд, користь від системи може бути меншою за потенційну шкоду в довгостроковій перспективі.

Нарешті, сліпа довіра до маркетингових рекомендацій щодо інтервалів заміни мастила «Long Life» може стати фатальною. Інтервал у 20-30 тисяч кілометрів є допустимим лише за ідеальних умов експлуатації, тобто при тривалих поїздках по трасі. У реальному міському циклі з короткими дистанціями, пробками та постійними змінами режимів мастило втрачає свої властивості набагато швидше. Ігнорування цього факту призводить до накопичення відкладень, забивання масляних каналів і, як наслідок, до масляного голодування та капітального ремонту двигуна. Оптимальним є скорочення рекомендованого інтервалу щонайменше вдвічі.

Уважне ставлення до свого автомобіля та зміна кількох ключових звичок можуть значно подовжити життя його найважливішого агрегату. Пам’ятайте, що правильна експлуатація — це найкраща інвестиція у безпроблемну та довготривалу роботу вашого транспортного засобу, яка заощадить значно більше коштів, ніж сумнівна економія на пальному чи сервісному обслуговуванні.

Exit mobile version