Можливо, ви сидите за кермом неправильно. Існує поширене “правило 25 сантиметрів”, яке рекомендують навіть деякі організації з безпеки дорожнього руху. Воно полягає в тому, щоб відстань від центру керма до ваших грудей складала саме 25 см. Однак цей підхід має суттєвий недолік: він ігнорує унікальність людського тіла. У когось довгі руки, як у плавця, а в когось — короткі, що робить універсальний стандарт непрактичним і навіть небезпечним, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
Професійні гонщики пропонують більш гнучкий та ефективний метод. Сядьте в крісло, випрямте спину і витягніть руки вперед. Відрегулюйте сидіння так, щоб ваші зап’ястя вільно лежали на верхній частині керма, при цьому плечі повинні залишатися притиснутими до спинки сидіння. В ідеалі, коли ви тримаєте кермо, ваші руки мають бути зігнуті в ліктях приблизно під кутом 120 градусів.

Чому це важливо? Занадто близька посадка обмежує амплітуду рухів рук, що ускладнює маневрування в екстреній ситуації. Якщо ж сидіти занадто далеко, доводиться тягнутися до керма, що створює напругу в м’язах спини та плечей, призводить до швидкої втоми та погіршення постави. Правильна відстань забезпечує оптимальний компроміс між контролем та комфортом.
Пошук оптимальної відстані до керма — це не лише питання комфорту. Важливу роль відіграє безпека, особливо в епоху подушок безпеки. Уявіть, що при зіткненні з керма вилітає повітряна подушка зі швидкістю понад 300 км/год. Пристрій, створений для порятунку життя, може завдати серйозних травм — від переломів кісток до опіків та порізів, якщо ви знаходитесь занадто близько.

Саме тому розумна дистанція є життєво необхідною. Якщо у вашому автомобілі встановлені сумнозвісні подушки безпеки Takata, які можуть перетворитися на шрапнельну гранату, варто задуматися про те, щоб сидіти ще далі. Або, можливо, навіть в іншому автомобілі. Це не жарт, а реальна пересторога щодо мільйонів відкликаних авто по всьому світу.
Окрім відстані, існує ще один аспект — кут нахилу керма. Загальна рекомендація для сучасних автомобілів з подушками безпеки — нахиляти кермо так, щоб воно було спрямоване на грудну клітку, а не на обличчя. Однак у старих автомобілях без ейрбегів кермо часто встановлене під “автобусним” кутом, і це вважалося нормою.
Яскравий приклад — класичні італійські спорткари, як-от Ferrari 328. У них кермова колонка настільки вертикальна, що здається, ніби ви керуєте міським автобусом. Хоча нахил можна відрегулювати, це вимагає розбирання панелі, тому більшість водіїв залишають заводські налаштування. Існує теорія, що такий великий кут нахилу полегшує обертання керма, дозволяючи докладати більше зусиль.

Вивчення форумів та тематичних статей, зокрема чудовий матеріал від Motor Trend, розкриває концепцію так званої “італійської посадки”. Вона нібито розрахована на водіїв з короткими ногами та довгими руками. Це може пояснювати екстремальний кут нахилу керма, адже при високій посадці тулуба стандартний нахил керма вниз перекривав би огляд панелі приладів.
Все це свідчить про те, що до налаштування водійського місця потрібно підходити індивідуально. Відстань до керма — лише один із багатьох параметрів. Гонщики воліють сидіти низько для кращого відчуття центру ваги, але для щоденних поїздок містом вища посадка може забезпечити кращу оглядовість. Головна мета — зберігати повний контроль над автомобілем, а це вимагає експериментів та врахування особливостей вашого тіла і вашої машини.
Зрештою, персоналізація робить автомобіль частиною нас самих. Чи то ергономічні налаштування, чи то декоративні елементи. Головне — не перестаратися і не перетворювати кермо на осколкову гранату за допомогою стразів та інших небезпечних прикрас.