“Азотом качати будемо?” – це питання ви точно чули на шиномонтажі, перевзуваючи машину на новий сезон. І одразу в голові клацає: це якась преміум-послуга? Щось для гонщиків? Моя машина поїде краще? І головне – чи варто за це доплачувати ті 100-150 гривень за колесо? Давайте чесно, без маркетингової мішури, розберемося, чи є реальний сенс у тому, щоб накачати колеса азотом для звичайного водія, який щодня їздить на роботу, а на вихідних – на дачу.
Про це пише Автопілот.Що вам продають під виглядом “спортивної” технології?
Для початку – трішки шкільної хімії, але обіцяю, буде не нудно. Повітря, яким ми дихаємо і яким зазвичай качають колеса, складається з азоту приблизно на 78%. Так-так, на 78%! Решта – це близько 21% кисню, трохи аргону та інших газів, і, що найважливіше, водяна пара. Коли вам пропонують азот, то мають на увазі очищений технічний азот, де його частка сягає 95-99%. По суті, вам продають те саме повітря, але без кисню та вологи. Вся магія, яку приписують азоту, крутиться саме навколо відсутності цих двох компонентів. Маркетологи виділяють три головні обіцянки: тиск у шинах буде стабільнішим, колеса не будуть спускати, а диски не іржавітимуть зсередини. Звучить непогано. Але тут є нюанс.
Стабільний тиск: чи відчуєте ви різницю на дорогах Києва чи Львова?
Це головний козир прихильників азоту. Логіка така: при нагріванні (під час їзди) гази розширюються. Але кисень і особливо водяна пара роблять це значно активніше й непередбачуваніше, ніж чистий азот. Тому, мовляв, тиск у “азотних” шинах стабільніший. І це правда. Технічно. Питання лише в тому, наскільки ця різниця відчутна.
Уявімо умовного водія Олега на його Toyota Corolla. Його щоденний маршрут – 15 км по місту в режимі “старт-стоп”. Шини просто не встигають нагрітися до температур, де різниця в розширенні газів стане помітною. Для Олега ефект від азоту буде нульовим. А тепер уявимо, що Олег їде влітку з Києва до Одеси. За бортом +30°C, швидкість 130 км/год. Ось тут шини нагріються добряче. Тиск у колесах, накачаних повітрям, може зрости на 0.3-0.4 атмосфери. В колесах з азотом – на 0.2-0.3. Різниця в 0.1 атмосферу. Чи вплине це на керованість його цивільної машини? Ні. Чи помітить він це? Точно ні. Ця різниця критична для боліда Формули-1, де кожен грам і сота доля атмосфери впливає на час кола. Для вас – навряд.
Але є один неочевидний плюс, про який рідко говорять. Якщо у вас є система контролю тиску в шинах (TPMS), ви знаєте, як вона любить панікувати першого ж холодного осіннього ранку, коли тиск природно падає. Оскільки тиск в азотних шинах коливається трохи менше, є шанс, що ця система турбуватиме вас рідше. Маленька, але приємна деталь.
Азот і довговічність: рятуємо диски чи гаманець шиномонтажника?
Другий аргумент – молекули азоту більші за молекули кисню, тому він повільніше просочується крізь мікропори гуми. Тобто, колесо спускає повільніше. Знову ж, технічно це правда. Але на практиці витік повітря значно частіше відбувається через негерметичний ніпель, погане прилягання шини до диска або мікропрокол. На фоні цих факторів “природний” витік крізь гуму – це копійки. Азот не врятує, якщо у вас травить золотник. Так, можливо, перевіряти тиск вам доведеться не раз на місяць, а раз на два місяці. Чи варта така зручність 500-600 гривень за повну заправку чотирьох коліс? Питання риторичне.
І третій, найкумедніший аргумент – захист дисків від корозії. Кисень і волога в повітрі окислюють метал. Азот – інертний газ, він цього не робить. Звучить логічно, але давайте подивимось на сучасні автомобілі. Більшість їздить на легкосплавних (алюмінієвих) дисках, які в принципі не іржавіють. Навіть сталеві штамповані диски зсередини покриті кількома шарами фарби та лаку. Корозія зсередини – це проблема старих, іржавих “жигулівських” дисків. Платити за азот, щоб захистити зсередини сучасний диск на вашому Renault чи Volkswagen, – це як ставити броньовані двері в наметі. Безглуздо.
FAQ: Короткі відповіді на поширені питання
- Чи можна змішувати азот з повітрям?
Абсолютно! Якщо у вас колесо, накачане азотом, спустило, ви можете спокійно підкачати його звичайним компресором на будь-якій заправці. Нічого страшного не станеться, просто концентрація азоту трохи зменшиться. Це не хімічний коктейль, який вибухне. - Чи справді азот робить їзду м’якшою?
Це міф. М’якість ходу залежить від тиску в шині, а не від газу всередині. Шина з тиском 2.2 атмосфери буде однаково жорсткою, хоч з повітрям, хоч з азотом, хоч з гелієм. - Де в Україні можна накачати колеса азотом?
Сьогодні цю послугу пропонують практично всі великі мережеві шиномонтажі, а також багато дилерських сервісних центрів. Зазвичай про наявність послуги свідчить спеціальний балон і зелені ковпачки, які вам накрутять на ніпелі. - Чи є сенс качати азот у “запаску”?
А ось це, як не дивно, може мати сенс. Запасне колесо лежить у багажнику роками, і ніхто не перевіряє в ньому тиск. Враховуючи, що азот все ж таки виходить трохи повільніше, є більше шансів, що в критичний момент запаска буде не зовсім порожньою.
То що в сухому залишку? Для 95% водіїв накачування шин азотом – це нешкідлива, але абсолютно непотрібна витрата грошей. Ефект, який він дає, настільки мізерний, що ви його ніколи не відчуєте в повсякденному житті. Це радше про психологічне відчуття “я зробив для своєї машини все найкраще”.
Але якщо ви любитель трек-днів, часто їздите на дуже високих швидкостях по трасі або просто перфекціоніст, який хоче витиснути з авто максимум стабільності – чому б і ні? Шкоди від цього точно не буде. Тож наступного разу, коли майстер на шиномонтажі поставить вам те саме питання, ви вже будете точно знати, за що саме платите. А чи варте воно того – вирішувати лише вам, правда ж?
