З настанням теплої пори року кожен водій стикається з дилемою: чи варто витрачати час і гроші на заміну зимових шин на літні? Дехто вважає, що можна заощадити, продовжуючи їздити на зимовій гумі аж до наступних холодів. Проте експерти та досвідчені автомобілісти одностайно стверджують, що така «економія» може обернутися серйозними, а іноді й трагічними наслідками, інформує Автопілот з посиланням на Auto Świat.
Ключова відмінність між зимовими та літніми шинами полягає у складі гумової суміші. Зимові покришки виготовляють з м’якшого компаунду з високим вмістом силіки, що дозволяє їм зберігати еластичність навіть за низьких температур. Це забезпечує надійне зчеплення зі снігом та льодом. Натомість літні шини значно жорсткіші, адже вони розраховані на експлуатацію на розпеченому асфальті, де м’яка гума просто «попливла» б.
Коли температура повітря піднімається вище +7°C, зимова шина починає втрачати свої властивості. На гарячому асфальті вона стає надмірно м’якою, майже желеподібною. Внаслідок цього автомобіль втрачає керованість: реакції на повороти керма стають уповільненими та неточними, а в екстреній ситуації машина може повестися абсолютно непередбачувано. Маневрування, особливо на високих швидкостях, перетворюється на справжнє випробування.
Найбільш критичним аспектом є суттєве збільшення гальмівного шляху. Численні тести показують, що на сухому асфальті при температурі +20°C автомобіль на зимових шинах при гальмуванні зі швидкості 100 км/год зупиниться на 6-10 метрів далі, ніж на літніх. Ця відстань еквівалентна довжині двох корпусів легкового автомобіля і може стати вирішальною для уникнення ДТП. М’який протектор просто не в змозі ефективно «вгризатися» в тверду поверхню дороги.
Не менш небезпечною є поведінка зимових шин під час літньої зливи. Їхній протектор з численними тонкими ламелями, призначеними для відведення снігової каші, не здатний ефективно впоратися з великими об’ємами води. Це різко підвищує ризик аквапланування – ситуації, коли між шиною та дорогою утворюється водяний клин, і автомобіль повністю втрачає контакт з покриттям, стаючи некерованим.
Економічний аспект також не на користь такої практики. М’яка гума зимових шин на гарячому асфальті зношується катастрофічно швидко. За один літній сезон протектор може стертися настільки, що до зими шини стануть непридатними для використання. Таким чином, спроба заощадити на послугах шиномонтажу призводить до необхідності купувати новий комплект гуми значно раніше, що нівелює будь-яку фінансову вигоду.
Окрім іншого, їзда на зимових шинах влітку супроводжується підвищеним рівнем шуму та збільшеною витратою пального. Характерний малюнок протектора створює значний опір коченню на сухій дорозі, що не лише створює акустичний дискомфорт у салоні, але й змушує двигун працювати з більшим навантаженням.
Підсумовуючи, використання шин не за сезоном є грубим порушенням базових правил безпеки. Своєчасна заміна покришок – це не примха виробників, а життєво важлива інвестиція у власну безпеку, безпеку пасажирів та інших учасників дорожнього руху. Не варто ризикувати, сподіваючись на удачу, адже ціна такої легковажності може виявитися занадто високою.
