Новинка позиціонується як перший в історії Lotus повноцінний суперкар, що займе сходинку вище за поточний флагман Emira. Варто зазначити, що повністю електрична модель Evija класифікується як гіперкар, тому “Type 135” відкриває для компанії новий сегмент. Виробництво буде налагоджено в Європі, хоча точне місцезнаходження заводу поки що тримають у секреті. Невідомо, чи буде автомобіль збиратися на історичній батьківщині бренду в Норфолку, але більше подробиць компанія обіцяє розкрити пізніше цього року.

Головною інтригою залишається походження восьмициліндрового двигуна. Lotus не поспішає розкривати карти, проте ринок має певні припущення. Враховуючи поточну співпрацю з Mercedes-AMG, яка постачає для моделі Emira свій знаменитий дволітровий турбований двигун “M139”, логічно припустити продовження партнерства. Тим паче, що німецький виробник саме зараз завершує розробку нового 4.0-літрового V8 з подвійним турбонаддувом, дебют якого заплановано на кінець року. Цей агрегат міг би ідеально вписатися в концепцію нового британського суперкара.

Хоча “Type 135” стане найпотужнішим гібридом в історії марки, він не буде першим. Цю нішу вже зайняв позашляховик Eletre, який у версії для китайського ринку оснащується PHEV-установкою потужністю 939 к.с. Його поставки в Європі також мають розпочатися найближчим часом. Це свідчить про гнучкість стратегії Lotus, адже раніше компанія заявляла про намір повністю перейти на електромобілі до 2028 року. Очевидно, плани змінилися, і двигуни внутрішнього згоряння залишаються важливою частиною майбутнього бренду.

Не менш цікавим є питання назви. Існує ймовірність, що Lotus може відродити легендарне ім’я Esprit, що мало б величезне історичне значення та викликало б ностальгію у шанувальників. Проте, незалежно від назви, компанія наголошує, що це буде “абсолютно новий автомобіль”, а не просто потужніша версія Emira. Судячи з єдиного опублікованого тизера, дизайн новинки буде натхненний концептом Theory 1, який був представлений у вересні 2024 року.

Проєкт “Type 135” є частиною нової бізнес-стратегії компанії під назвою “Focus 2030”. Ця стратегія також передбачає оновлення моделі Emira, яке має відбутися вже найближчими тижнями. Очікується, що спорткар отримає модернізований двигун внутрішнього згоряння та додаткові заходи для зниження ваги, що зробить його найпотужнішою та найлегшою версією Emira за всю історію. Це демонструє збалансований підхід Lotus до розвитку модельного ряду.

Поява гібридного суперкара Lotus — це водночас захоплива та неоднозначна новина. З одного боку, повернення V8 та конкуренція з такими гігантами, як Ferrari та McLaren, не може не тішити. З іншого боку, електрична складова силової установки неминуче додасть ваги та складності конструкції, що суперечить традиційній філософії Lotus “спрощуй, а потім додавай легкості”. Однак у сучасному світі це необхідний компроміс. Гібридизація дозволяє зберегти потужний V8, дотримуючись при цьому все більш суворих екологічних норм. Без цього компонента продаж такого автомобіля в багатьох регіонах світу був би просто неможливим.

The post Lotus повертає V8: новий гібридний суперкар на 1000+ к.с. first appeared on Автопілот.

Автовиробники найрізноманітніших масштабів зверталися до Toyota за її апаратними рішеннями, чи то задля надійності, гібридних ноу-хау, чи просто для прискорення виведення нової моделі на ринок. Такі співпраці породили унікальні автомобілі: від Mazda з начинкою від Yaris до міського хетчбека Aston Martin з ДНК Toyota. Навіть британський виробник екзотичних спорткарів Lotus не погребував японським V6 для своїх моделей Evora та Emira.

Одним із найдивніших прикладів такої колаборації є Aston Martin Cygnet. На початку 2010-х, щоб відповідати суворим європейським екологічним нормам, британський люксовий бренд випустив міський автомобіль, що базувався на Toyota iQ. Під капотом цієї крихітки працював 1,3-літровий двигун Toyota потужністю 97 к.с., а салон був оздоблений дорогою шкірою в стилі Aston Martin. Проєкт виявився комерційно невдалим, але назавжди увійшов в історію як один із найкурйозніших автомобілів марки.

Британська компанія Lotus завжди ставила в пріоритет легкість та керованість, але для своїх спорткарів потребувала надійного серця. Замість розробки власного дорогого двигуна, інженери звернулися до перевірених рішень Toyota. Так, у моделях Evora та новітній Emira опинився 3,5-літровий V6, який у цивільному житті можна знайти під капотом Camry. Завдяки доопрацюванням та встановленню нагнітача, цей мотор видає до 416 к.с. і забезпечує спорткарам не лише чудову динаміку, а й невластиву для цього класу надійність.

Співпраця з Toyota стала справжнім порятунком і для Mazda. Щоб швидко вийти на ринок гібридів, компанія використала готову силову установку від Yaris Hybrid для своєї Mazda 2. 1,5-літровий трициліндровий двигун у парі з електромотором забезпечив компактному хетчбеку відмінну паливну економічність. Подібний підхід застосували й у кросовері CX-50 Hybrid, який отримав 2,5-літрову гібридну систему від популярного Toyota RAV4 Hybrid.

Ще один приклад масової кооперації — проєкт, що об’єднав PSA Peugeot Citroën та Toyota для створення трійки міських автомобілів: Citroën C1, Peugeot 107 та Toyota Aygo. Усі три моделі сходили з одного конвеєра в Чехії та ділили між собою платформу й силові агрегати. Серцем цих малюків був компактний 1,0-літровий трициліндровий двигун Toyota, який забезпечив їм репутацію довговічних та невибагливих машин.

Навіть у світі екстравагантного дизайну знайшлося місце для японських моторів. Яскравий приклад — Mitsuoka Orochi, автомобіль, схожий на істоту з аніме. Під його химерним кузовом ховався цілком звичайний 3,3-літровий V6 від Toyota Camry потужністю 230 к.с. Компанія позиціювала Orochi як «модний суперкар», де зовнішність важливіша за швидкість, а надійність Toyota дозволяла власникам не перейматися через технічне обслуговування.

Співпраця General Motors та Toyota в рамках спільного підприємства NUMMI подарувала американському ринку кілька моделей-клонів. Такі автомобілі, як Chevrolet Nova та Geo Prizm, були по суті перелицьованими Toyota Corolla. Вони оснащувалися тими ж надійними 1,6-літровими двигунами та мали таку ж безвідмовну репутацію. Для GM це був шанс вивчити японські методи виробництва якісних компактних авто.

Найбільш вдалим продуктом цієї співпраці став Pontiac Vibe, збудований на платформі Toyota Matrix. Він поєднував практичність та надійність Toyota з агресивним дизайном Pontiac. Автомобіль оснащувався 1,8-літровим двигуном, який у топ-версії GT видавав 180 к.с. і був запозичений у Celica GT-S. Ця суміш американського стилю та японської інженерії зробила Vibe популярним і надала бренду Pontiac авторитету в сегменті компактних авто незадовго до його закриття.

The post Японський мотор у чужому кузові: які авто мають двигуни Toyota first appeared on Автопілот.