Автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння існують вже близько 140 років, пройшовши шлях від іграшки для багатіїв до незамінного атрибуту сучасного життя. Зі зростанням популярності виникла потреба в адаптації. На початку 1970-х років на американських дорогах панували маслкари з величезними двигунами V8, шаленою потужністю та повною зневагою до витрати пального. Однак арабське нафтове ембарго різко підняло ціни на паливо, а страхові внески злетіли до небес. Ці фактори змусили американців замислитись, і на ринку почали домінувати економічні японські імпортні авто, що стало серйозною загрозою для місцевого автопрому, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
Крім економічних чинників, небезпека використання етилованого бензину стала надто очевидною, щоб її ігнорувати. Веселі для американського автопрому 50-ті та 60-ті роки добігали кінця. У 1970 році за ініціативою президента Річарда Ніксона Конгрес створив Агентство з охорони довкілля (EPA), яке ініціювало значні зміни. Починаючи з 1973 року, неетилований бензин став обов’язковим на всіх заправках, а з 1975 модельного року всі нові автомобілі мали оснащуватися пристроєм для зниження викидів — каталітичним нейтралізатором.
Хоча ці пристрої мали свої недоліки, вони ефективно справлялися зі зменшенням шкідливих речовин у вихлопних газах. Таким чином, з 1975 року дорогий каталітичний нейтралізатор став обов’язковим для всіх нових бензинових автомобілів, що продавалися в Америці. Це рішення кардинально змінило підхід до конструювання двигунів та систем випуску, заклавши основу для майбутніх екологічних стандартів.

Це не означає, що всі автомобілі на дорогах миттєво отримали каталізатори. Вимога стосувалася лише нових моделей. Старіші машини продовжували їздити, забруднюючи атмосферу, але з часом вони природним чином виходили з ужитку, вирушаючи на звалища. З роками екологічні норми ставали все суворішими, а автовиробники — дедалі винахідливішими у пошуку рішень для очищення вихлопних газів.
Протягом 1980-х років відбувся масовий перехід від карбюраторних двигунів до систем електронного вприскування палива. Ранні версії цих систем були не надто надійними, але технологія швидко вдосконалювалася і стала стандартом. Розвиток електронних блоків керування двигуном та кисневих датчиків дозволив точніше контролювати склад паливно-повітряної суміші та вміст вихлопних газів, що значно посилило боротьбу за чисте повітря.
Самі каталітичні нейтралізатори також еволюціонували. Впровадження каталітичних частинок нанорозміру та покращених технологій покриття значно підвищили ефективність пристроїв. Збільшився і термін їхньої служби, що є чудовою новиною, враховуючи, що заміна каталізатора — задоволення не з дешевих.
Минуло вже півстоліття з моменту, коли каталізатор став частиною автомобіля. За цей час вдалося кардинально знизити рівень шкідливих викидів. З’явилися технології з нульовими викидами, такі як електромобілі та водневі авто, але для тих, хто все ще віддає перевагу старому доброму бензину, каталітичний нейтралізатор та супутні технології продовжують відігравати ключову роль у захисті довкілля.
