Чимало досвідчених водіїв пам’ятають старий лайфхак: щоб вибратися із снігової пастки, достатньо трохи спустити повітря з коліс. Логіка проста – чим менший тиск, тим більша пляма контакту, а отже, і краще зчеплення на снігу. Але чи означає це, що взимку слід їздити на напівспущених шинах, і чи справді такий підхід є безпечним? Розглянемо, від чого залежить правильний тиск у шинах, і спростуємо поширені міфи, інформує Автопілот з посиланням на Auto Świat.
Насамперед варто згадати базові закони фізики. Зі зниженням температури повітря стискається. Це означає, що тиск усередині шини падає без будь-якого механічного втручання. Загальне правило говорить, що кожні 10°C падіння температури навколишнього середовища знижують тиск у колесі приблизно на 0,1 бара. Таким чином, якщо ви накачали шини до норми у теплому гаражі при +15°C, то на вулиці при -5°C тиск вже буде на 0,2 бара нижчим за рекомендований. Цей фактор є ключовим і вимагає від водіїв значно частішого контролю взимку.
Існує лише одне правильне значення тиску для шин вашого автомобіля – те, що вказав виробник. Цю інформацію можна знайти на спеціальній наліпці в отворі водійських дверей, на лючку бензобака або в інструкції з експлуатації транспортного засобу. Саме ці цифри були розраховані інженерами для забезпечення оптимального балансу між керованістю, комфортом, безпекою та економічністю. Не існує окремих рекомендацій для літніх чи зимових шин – норматив тиску прив’язаний до конкретної моделі авто та розміру коліс.
Їзда на шинах з недостатнім тиском є вкрай небезпечною. Через надмірну деформацію боковини шина починає перегріватися, що призводить до прискореного зносу та суттєво підвищує ризик раптового розриву на швидкості. Крім того, неправильна форма плями контакту погіршує керованість: автомобіль стає «валким» у поворотах, а гальмівний шлях, особливо на слизькому покритті, значно збільшується. Не варто забувати й про економічну складову – недостатній тиск підвищує опір коченню, що безпосередньо впливає на збільшення витрати пального.
Тож повернемось до міфу про виїзд із замету. Так, короткочасне зниження тиску дійсно може допомогти в екстреній ситуації, збільшивши площу контакту шини зі снігом. Проте це виключно аварійний захід. Одразу після подолання перешкоди необхідно зупинитися та довести тиск до норми за допомогою компресора. Використовувати цей метод як постійну стратегію для зимової їзди – груба помилка, що ставить під загрозу вашу безпеку та «здоров’я» автомобіля.
Протилежна крайність – перекачані шини – також не несе нічого хорошого. Надто високий тиск зменшує пляму контакту, перетворюючи широку шину на аналог вузького ролика. Це катастрофічно погіршує зчеплення з дорогою, особливо на льоду чи вкатаному снігу. Автомобіль стає жорстким, некомфортним, а центральна частина протектора починає зношуватися значно швидше за краї.
Щоб підтримувати правильний тиск, його необхідно перевіряти регулярно, щонайменше раз на місяць та перед кожною далекою поїздкою. Важливо робити це на «холодних» шинах, тобто коли автомобіль простояв кілька годин або проїхав не більше 2-3 кілометрів на низькій швидкості. Перевірка на гарячих колесах після тривалої їзди покаже завищені значення, що може ввести в оману. Найкраще мати власний перевірений манометр, оскільки прилади на заправках не завжди точні.
Отже, висновок однозначний: оптимальний тиск у зимових шинах – це тиск, рекомендований виробником вашого авто. Ніяких спеціальних «зимових» значень не існує. Головне завдання водія в холодну пору року – просто частіше контролювати цей параметр, компенсуючи його природне падіння через низькі температури, щоб завжди залишатись у межах норми.
Підписуйся на наш Telegram-канал