Сьогодні нам важко уявити дороги без знаків швидкісного режиму. Але історія законів про обмеження швидкості розпочалася задовго до звичних світлофорів і номерних знаків — ще в XIX столітті. І перші обмеження були зовсім не схожі на сучасні. Справжнім “антиперегоночним” законом стала британська норма, яка вимагала… людину з червоним прапором перед кожною машиною, пише Автопілот.

У 1865 році британський парламент ухвалив “Red Flag Act” — закон, що обмежував швидкість руху самохідних машин до 6 км/год у передмісті та до 3 км/год у містах. Але найкумедніше — перед кожною такою машиною мав йти пішохід із червоним прапором, тримаючи дистанцію у 60 ярдів (приблизно 55 метрів), а вночі — з червоним ліхтарем. Це правило зробило парові машини, що щойно з’явилися, практично безсенсовими.

Більше того, той закон вимагав, щоб перед кожною самохідною машиною йшла людина з червоним прапором, попереджаючи інших учасників руху про небезпеку. Сигнальник мав рухатися на відстані 60 ярдів (приблизно 55 метрів) попереду транспортного засобу. Уночі прапор замінював червоний ліхтар.

Чому такий абсурд? Тоді дороги заповнювали вози з кіньми, і шум самохідних машин лякав тварин. Щоб уникнути зіткнень і паніки, влада вирішила буквально “попереджати” всіх пішим сигналом.

Справжній закон про обмеження швидкості з’явився не в Британії, а в США — 21 травня 1901 року, у штаті Коннектикут. Там дозволили рух у межах міста не швидше 12 миль/год (≈19 км/год), а за містом — до 15 миль/год (≈24 км/год). Закон також зобов’язував водіїв зупинятись або уповільнюватися при наближенні до коней.

Проте ще задовго до цього, у 1652 році (!) колонія Нью-Амстердам (нині Нью-Йорк) вже забороняла “скакати галопом” вулицями. За порушення — штраф 2 фламандські фунти, що дорівнює близько $150 у сучасних грошах.

У 1868 році в Лондоні з’явилися перші світлофори з газовим підсвічуванням, якими керували вручну. До кінця XIX століття поступово зростала швидкість, дозволена законом. Але за її порушення карали ще раніше.

Вестмінстерський вуличний семафор, з Illustrated Times, 16 січня 1869 року. Фото: British Newspaper Archive.

Перший штраф за перевищення швидкості виписали у 1896 році британцю Уолтеру Арнольду. Його зупинили за те, що їхав… 13 км/год! Поліцейський переслідував порушника на велосипеді, і досі незрозуміло, як саме йому вдалося заміряти швидкість. У США перший штраф за швидкість виписали у 1899 році таксисту з Нью-Йорка, який розігнав свій електротаксі до 12 миль/год.

Перший закон про обмеження швидкісного режиму

Історія показала, що без обмежень дороги швидко стають небезпечними. Після запровадження правил у XX столітті рівень смертності на дорогах почав знижуватись. У США в 1974 році запровадили національне обмеження — 55 миль/год (≈88 км/год), що врятувало тисячі життів.

Сьогодні ми вважаємо ці обмеження очевидними, але колись вони здавалися абсурдом. Історія розвитку транспортного права — це нагадування про те, як навіть найрадикальніші ідеї можуть з часом стати нормою.

Exit mobile version