Історія використання етанолу в двигунах внутрішнього згоряння налічує майже півтора століття, адже ще сам Ніколаус Отто, винахідник чотиритактного мотора, експериментував з ним у 1876 році. У 1920-х та 1930-х роках етанол був популярною присадкою для підвищення продуктивності. Проте сучасний інтерес до цієї речовини виник у 1970-х на тлі паливних криз та зростання екологічної свідомості, інформує Автопілот з посиланням на Jalopnik.
Тоді етанол позиціювали як чистіше паливо з відновлюваних джерел, таких як кукурудза, що дозволяло зменшити залежність від імпорту нафти. Сьогодні ці твердження викликають значно більше суперечок, і багато хто вважає етанольну програму малоефективною. Спробуймо розібратися, для чого насправді ця речовина присутня у паливі, яке ми щодня заливаємо в бак.
Ключова причина додавання етанолу в бензин — це підвищення октанового числа, що допомагає запобігти передчасному займанню паливної суміші, відомому як детонація або «стукіт» двигуна. Саме тому більшість бензину на заправках США та України є сумішшю Е10, тобто містить 90% бензину та 10% етанолу. Хоча етанол має меншу енергетичну цінність на галон, ніж чистий бензин, що трохи знижує ефективність, цей недолік зазвичай компенсується його нижчою вартістю.
Другий важливий аспект — екологічний. Етанол як оксигенат сприяє повнішому та чистішому згорянню палива, що зменшує кількість шкідливих викидів безпосередньо з вихлопної труби. Однак, якщо розглядати повний життєвий цикл, картина стає менш однозначною. Деякі вчені стверджують, що викиди, пов’язані з вирощуванням кукурудзи та її переробкою на етанол, перевищують користь від його використання. Інші експерти, часто пов’язані з агропромисловістю, заперечують це.
Також не варто забувати, що кукурудза є відновлюваним ресурсом, на відміну від викопного палива. Проте це породжує етичну дилему «їжа проти палива», адже посівні площі та врожай могли б використовуватися для годування людей, а не для виробництва пального.
Якщо вплив етанолу на довкілля є предметом дискусій, то його дія на автомобіль цілком зрозуміла. Більшість сучасних машин, випущених після 2000-х років, спеціально розроблені для роботи на паливі з 10% вмістом етанолу. Для них таке пальне є абсолютно безпечним.
Проблеми можуть виникнути у власників старіших, особливо карбюраторних автомобілів. Справа в тому, що етанол є розчинником і може пошкоджувати гумові та пластикові компоненти паливної системи, такі як шланги та ущільнювачі, не розраховані на його вплив. Крім того, етанол гігроскопічний — він активно поглинає воду з повітря, що може призвести до корозії паливного бака та елементів двигуна.
Окремо варто згадати паливо E85, яке містить 85% етанолу. Воно призначене виключно для автомобілів категорії Flex Fuel Vehicle (FFV), оснащених спеціальними паливними системами, стійкими до агресивного впливу спирту. Такі машини були популярні в середині 2000-х, але сьогодні їх кількість на ринку значно зменшилася.
